Сьогодні ми поговоримо про те, що можна розповісти дітям про Вербну неділю.
Вербна неділя – таку назву має в народі велике церковне свято Вхід Господній в Єрусалим.
Що розповісти дітям про Вербну неділю – історія свята
Багато-багато років тому напередодні Ісус Христос воскресив померлого Лaзaря. Тому субота перед Вербною неділею називається Лазаревою.
Люди, які були свідками цього чуда, блискавично рознесли цю звістку.
Тому, коли Ісус в оточенні своїх учнів в’їхав у Єрусалим, люди були вражені та здивовані. Вони зустрічали його з почестями, як свого Царя і Месію: співали хвалебні пісні, кидали під ноги квіти, пальмові гілки, та навіть власний одяг, аби доторкнутись ним до чуда, яке було втілене в образі Ісуса Христа. Цей визначний день увійшов в історію та святкується дотепер.
Чому Вербна неділя називається саме так?
Зустрічали Ісуса в Єрусалимі, кидаючи йому під ноги гілочки пальми, а не верби. Проте на території Європи, в тому числі і України, пальми не ростуть, а верба – поширене дерево, яке в цей час квітне, має невеликі листочки, та відображає прихід весни.
До того ж верба символізує нове життя, котики являються провісниками весни, тому свято пов’язують з відновленням природи після зими. Крім того, верба здавна вважається захисницею від злих духів, вона має властивість передавати силу, здоров’я, красу. Тож з давніх часів вона стала головним атрибутом свята.
Що ще можна розповісти дітям про Вербну неділю?
Вербна неділя відноситься до тих свят, які не мають чіткої дати. Але це завжди сьомий день тижня та остання неділя перед Великоднем.
Підготовка до свята починається за декілька днів. Віруючі люди зрізують гілочки верби та роблять з неї невеликі букетики, які беруть з собою у Храм на Богослужіння. Коли закінчується служба, священик кропить гілля свяченою водою.

У цей день була традиція биття гілками. Люди, повертаючись зі служби, несли з собою гілочки верби та били ними тих, хто залишився вдома, примовляючи:
Не я б’ю, верба б’є,
За тиждень Великдень,
Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля.
В народі вважалося, що таке побиття допомагає весь рік залишатися здоровим та бадьорим.
Вербна неділя Котики вербові! Ніжні та пухнасті… Личка доторкнулись… Ой, яке то щастя! Гілкою вербиці вдарю я злегенька, Щоб були здорові всі мої рідненькі… Бо не я б'ю,- кажуть,- а свята вербиця! Скоро вже Великдень! Будем веселиться! Зовсім недалечко червоне яєчко! Син Божий воскресне! А все лихо щезне! (Тетяна Строкач)
Магічні властивості верби
Ці гілочки клали до купелі немовлят, щоб ті були здоровими та захищеними від зла. Також з ними обходили худобу, ляскаючи її свяченими різочками, щоб та не хворіла. Після цього вербу садили, щоб був гарний урожай.
Здавна вважалося, що верба наділена магічними властивостями:
• вона може захищати від злих духів і всіляких бід;
• нею можна лікувати головний біль, ревматизм, шлункові захворювання тощо;
• здорове квітуче дерево передає людині здоров’я, силу та красу.
Вже великий піст кінчається
І Великдень наближається.
У Єрусалимі звичай шанувався:
Коли Ісус у місто повертався,
Листя пальми клали на дорогу
І вклонитись кожен мав змогу.
Та на нашій Батьківщині
Пальми не ростуть й понині -
Замінили їх красунею одною -
Стрункою вербою-сестрою.
Вербне гілля - як волосся.
З давнини це повелося:
Тому зветься вербною неділя,
Бо вшановане вербове гілля.
З того часу в цю неділю
Святять вербную лозину.
Йдуть громадою до церкви
Посвятити гілку верби.
Першими освячені гілочки
Беруть кволі діточки.
Кому дістанеться найбільша -
Буде дитина здоровіша.
Діти коло церкви збиралися,
Лупцювати один одного бралися
Тільки билися не кулаками,
А легенько - святими гілками.
Котрі рано в церкву йти не вставали,
Тих гілками били й примовляли:
«Не я б’ю - верба б’є,
За тиждень - Великдень,
Недалечко червоне яєчко!»
Свячену вербу не можна топтати ногами – це великий гріх, і викидати також не можна. Її ближче до наступного свята потрібно зібрати та спалити.
Читайте також: Дітям про Чистий четвер

Що не можна робити у Вербну неділю
• працювати, зокрема рубати дрова, шити, прибирати, прасувати, готувати, займатися рукоділлям;
• ходити у гості та відвідувати клуби, кафе, концерти;
• сваритися, лаятися, лихословити;
• відмовляти тим, хто просить;
• влаштовувати гучні застілля.
Читайте також: Загадки про Великдень, писанки, крашанки, великодні традиції
Чудодійні властивості верби:
• після освячення вербу кладуть за образи, щоб охороняла хату від лихих сил;
• вербою б’ють, щоб були здорові, веселі та багаті діти;
• вербою після зими вперше виганяють худобу в поле на пасовисько, щоб здорова була та плідна;
• ковтають котики ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки та не боліло горло;
• навколо криниці садять вербу, щоб вода була смачна та здорова;
• сухою минулорічною свяченою вербою розпалюють піч під великодні паски, щоб ті були пухкі та смачні.
Господині поряд з іконами завжди кладуть свячену вербу і ставлять свічку. Цілий рік вони оберігають родину від лихих сил, несуть душевний спокій та дають наснагу.