Сьогодні ми поговоримо про рослини – народні символи України.
Народні символи України – це обереги: все те, що уособлює цінності нашого народу; все те, що найбільше любить, береже і шанує наш народ.
Про народні символи складено багато пісень та легенд, їх використовують в обрядах і звичаях.
Маючи свої символи, український народ зумів уберегти традиції, пісні, думи, історію, родову пам’ять, волелюбність. Народні символи – це наші святині.
Народні символи можна умовно розділити на три групи:
- Рослинні символи України.
- Тваринні символи України.
- Соціально-побутові символи.
Рослини – народні символи України:
• червона калина;
• верба;
• барвінок;
• дуб;
• тополя;
• вишня;
• соняшник;
• чорнобривці;
• мальва;
• жито;
• пшениця.
Тваринні символи України:
• лелека;
• журавель;
• кінь;
• зозуля;
• ластівка;
• соловей.
Соціально-побутові символи України:
• батьківська хата;
• материнська пісня;
• вишитий рушник;
• вишиванка;
• святий хліб;
• дивовижна писанка;
• сніп (дідух);
• коровай;
• вінок;
• лялька-мотанка.
Рослини – народні символи України

Калина – символ кохання, краси, щастя, рідного дому
Люди завжди любили калину, вона росла біля кожної хати. Калина дуже гарна, і в пору цвітіння, і коли багряніє восени її листя, і взимку, коли на тлі білого снігу червоніють її ягоди. Дівчата вишивали калину на сорочках, її вплітали у віночок. Калиною завжди прикрашали весільний коровай та оселю. З неї робили колиски для немовлят, сопілочки.
В українській символіці калина уособлює дівочу красу і вроду, жіночість, сімейне благополуччя й достаток. Напевно, саме звідси і походять народні епітети та порівняння: «Дівчина, як у лузі калина»; «гарна, як калина»; «дівча виростає, як калина розквітає»… А також прислів’я: «Ягідки калини – символ України, це краса дівоча ніжна й непорочна…»

Вірші про калину читайте тут: Милозвучні вірші про калину для дітей та дорослих | 30 творів
Верба – символ краси і смутку
Верба була священною для наших предків. Це символ краси, безперервності життя. Вона дуже живуча: якщо встромити у землю гілочку вербову – виросте дерево, якщо засипати рану порошком меленої вербової кори – кров зупиниться. Неділя перед Великоднем називається «Вербною», в цей день верби освячують. До нас дійшло багато звичаїв, пов’язаних з цим святом. Почитати про них можна тут: Дітям про Вербну неділю, чому освячуються вербові гілочки
«Без верби і калини – нема України», – говориться в народній приказці. А й справді, важко уявити нашу землю без калини та верби. Говорять: «Де вода, там і верба».
Те, що верба першою з рослин починає зеленіти й розвиватися навесні, надають їй особливого магічного значення в народній свідомості та обрядах, спрямованих на забезпечення родючості, здоров’я. Освячені вербові гілочки оберігають від грози, пожежі, нечистої сили.

Загадки про вербу читайте тут: Загадки про вербу, загадки про Вербну неділю
Барвінок – символ невмирущого кохання
Барвінок – це символ вічності буття і життєвої сили, провісник весни. Також він символізує невмируще кохання, тому з ним українці сплітали весільні вінки, прикрашали коровай. Крім того, барвінок уособлює пам’ять про покійних. Звідси і вислів «хрещатий барвінок» – барвінок під хрестом на могилі. Його форма – хрест або перехрестя — визначає його символіку: єднання живих людей з їх предками, котрі відійшли з цього життя. Барвінок на могилі — свідчення вічної пам’яті про покійних, а барвінок у весільному вінку – свідчення вічного кохання живих.

Дуб – символ могутності, незламності, народного духу
Дуб вважається символом мужності, чоловічого начала, витривалості, довголіття, здоров’я, родючості, шляхетності, вірності. Дуб споконвіку був оберегом козаків.
Листя дуба поширене на українських вишивках і писанках.
Шанували дуб і як родюче дерево (на ньому завжди багато жолудів). Дуб полюбляють за міцність, красу, довговічність. «Міцний, як дуб» – так кажуть про сильного чоловіка.
Дуб уособлює силу, вірність, стійкість. Коли в родині народжувався хлопчик – господар біля хати саджав дуба.

Тополя – символ краси та суму
Тополя – символ дівочої краси, а також жіночого й дівочого суму, їх самотності. Тополя край дороги – це образ жінки (дівчини), котра чекає своєї долі чи свого судженого…
Вона струнка і красива, як дівчина від ранньої молодості до зрілих літ. Уособлює тонку натуру, чутливу до впливу років та оточення. Так само, як тополя не любить рости одна (зазвичай ми бачимо ряд тополь або хоча б декілька), так і людина не може жити самостійно: їй потрібна підтримка або присутність її рідних, друзів, знайомих.
Вважають, що тополя здатна забирати у людей негативну енергію і очищати від всього шкідливого та нечестивого.

Рослини – народні символи України, обереги
Вишня – символ рідної землі, дівчини-нареченої
Вишня — символ життя, символ України, матері. Це дерево любові, весни, краси. В українському фольклорі вишня символізує красу дівчини, її молодість. В народі складено багато фольклорних та авторських пісень, в яких оспівуються вишні та вишневі садки.
Хата у вишневому садочку – ще один образ українського народу. Тому Шевченківський «садок вишневий коло хати» став символом України, рідним та близьким багатьом людям.
Вишня за віруваннями українців – дерево взаємної любові, весни, краси, ніжності.

Соняшник – рослина, схожа на Сонце
Соняшник – уособлення Сонця, праці й достатку, сили і добробуту. Жовті поля соняшників під блакитним небом – дуже гарне, патріотичне видовище, яке нагадує прапор.
Соняшник – це гарна рослина, з товстим і високим стеблом, цупким і великим листям, великою золотавою голівкою – кошиком, завжди повернутим до сонця. Через схожість із золотавим сонцем, ця рослина отримала назву «Соняшник». За сонцем повертається не тільки квітка, а й стебло і листки.

Чорнобривці – квіти вірності та відданості
Чорнобривці – один із символів українського народу, який уособлює дитинство, матір і батька, рідну оселю.
Немає України без білої хати і чорнобривців, які милують барвами до настання морозів.
Для матерів чорнобривці – символ синівської чоловічої сили, святості, чистоти, хлоп’ячої краси й добра.
Діти ж пов’язують ці квіти з образом матері. Для них – це символ отчого дому, материнської любові, Батьківщини.
Чорнобривці часто згадуються в українських народних піснях. А пісня композитора В. Верменича на вірш М. Сингаївського «Чорнобривців насіяла мати…» стала пісенним реквіємом поета усім українським матерям.

Мальва уособлює любов до рідної землі, батьківської хати
Мальва – давня берегиня будинку. Народні повір’я свідчать, що душі предків поселяються на мальві і охороняють мешканців оселі. А ще ця квітка дуже гарна, тому невипадково мальви найрізноманітніших забарвлень здавна прикрашали українські садиби.
Високі стебла, густо вкриті яскравими ніжними квітками та великими лапатими листками, раніше росли біля кожної сільської хати.

Жито – символ життя
Жито – це символ життя, плодючості, достатку, щастя, знак добробуту і злагоди в сім’ї. Народна мудрість стверджує: без жита людина не могла б на світі жити. Тож на достаток і на довгий вік, тоді, коли новий надходив рік, ходили хлопці житом засівати і наречених також посівати.

Пшениця – краса життя
Здавна під пшеницею розуміється образ дівчини, навіть нареченої, а під житом – образ натрудженої і втомленої життєвими турботами жінки, навіть вдови. Тому весільний коровай завжди випікали з пшеничного борошна найвищої якості, щоб і життя молодих було якості не нижчої…
Пшениця – символ щасливого добробуту, тілесного і духовного багатства. Якщо житня хлібина дає силу і здоров’я, то пшеничний коровай додає до них щастя і красу.

Які ви ще знаєте народні символи України? Напишіть в коментарях.